Основні напрями цифрової трансформації Полтавської області визначені в регіональній програмі інформатизації «Цифрова Полтавщина» на 2021-2023 роки та Стратегії розвитку Полтавської області на 2021-2027 роки. 

Про результати й досягнення цифрової трансформації Полтавщини за 2021 рік та плани на 2022 розповів CDTO Полтавської області Ігор Панченко. 

«Минулого 2021 року в напрямі цифрової трансформації області ми доклали чимало зусиль, тому маємо чудові результати в різних сферах: освіті, медицині, культурі, туризмі, наданні адміністративних послуг, доступі до швидкісного інтернету та paperless. Проте не зупиняємося на досягнутому, маємо амбітні плани на 2022 рік», – зауважив Ігор Панченко. 

За його словами, досягнення поставлених цілей стало можливим завдяки командній роботі Управління інфраструктури та цифрової трансформації Полтавської ОДА, територіальних громад і всебічній підтримці обласної влади.

Реалізація проєкту Інтернет-субвенція: які маємо результати?

Міністерство цифрової трансформації України успішно реалізує проєкт Інтернет-субвенція, в якому беруть участь і територіальні громади Полтавщини.

Наразі понад 175 сіл у 31 громаді області вперше під\'єднали до швидкісного інтернету. Понад 55 тисяч мешканців регіону тепер мають змогу використовувати у своїх домівках оптичний інтернет.

Для цього інтернет-провайдери проклали майже 1300 кілометрів волоконно-оптичних мереж.

Доступ до мережі вже отримали 460 соціальних закладів регіону, серед них:

  · 145 будинків культури;

  · 71 бібліотека;

  · 60 шкіл;

  · 46 садочків;

  · 128 ФАПів;

  · 7 ЦНАПів;

  · 2 органи місцевого самоврядування;

  · 1 заклад Мінсоцполітики.

Важливо, що установи, під’єднані за кошти субвенції, отримають безоплатний швидкісний інтернет до кінця 2022 року. За реалізацією проєкту можна стежити за посиланням: https://bit.ly/3yQAoMc. У межах проєкту Полтавщина отримала 40,5 млн грн субвенції. 

Які результати цифрової трансформації освіти?

В період пандемії COVID-19 і введення карантину цифровізація сфери освіти стала не забаганкою, а вимогою часу.

100% шкіл Полтавщини підключені до платформи «Всеукраїнська школа онлайн». На ній зареєстровані понад 9 тисяч учителів і більше ніж 39 тисяч учнів 5-11 класів закладів загальної середньої освіти.

За сприяння Міністерства цифрової трансформації та Міністерства освіти і науки полтавські педагоги отримали 2447 ноутбуків у межах проєкту «Ноутбук кожному вчителю».

Важливим є запровадження електронних журналів та щоденників у закладах загальної середньої освіти. Нині вони впроваджені майже у 170 таких закладах. У межах підписаного Меморандуму здійснюємо пілотне впровадження інформаційно-комунікаційної автоматизованої системи в профільних ліцеях, спеціалізованих закладах освіти інтернатного типу та професійних навчальних закладах. Наразі до системи підключаються 28 таких закладів.

Ще один масштабний проєкт Мінцифри – підвищення цифрової грамотності громадян. У межах проєкту Дія.Цифрова освіта, 59 сільських бібліотек у 8 громадах Полтавщини отримала 150 одиниць комп’ютерної техніки.

Наразі в області працюють близько 380 хабів цифрової освіти в 60 громадах.

Жителі регіону активні у підвищені своїх цифрових навичок. Тест на цифрову грамотність успішно склали 31 178 полтавців, із них:

·   Цифрограм для вчителів пройшли 13 351 осіб;

·   Цифрограм для медиків – 9 829;

·   Цифрограм для держслужбовців – 3 625;

·   Цифрограм 2.0 – 4 373 людини.

·  Крім того, понад 1200 працівників територіальних громад пройшли освітній курс «Основи кібергігієни».

Цифрова трансформація медичної сфери: які результати?

Перше, що ми зробили у межах цифрової трансформації медицини у 2021 році, – запровадили телемедицину в усіх сільських амбулаторіях області. Для цього раніше закупили 339 комплектів обладнання та провели навчання понад 300 лікарів. У середньому за місяць послугою користується майже 100 жителів області.

Крім того, за підтримки Мінцифри Полтавська область однією з перших запровадила е-лікарняний. Так, 913 лікарів первинки і 1606 спеціалізованих лікарів створили понад 268 тисяч електронних медичних висновків про тимчасову непрацездатність. 

Також в області лікарі закладів рододопомоги створили та підписали 7778 електронних медичних висновків про народження дитини.

До речі, всі 11 закладів рододопомоги Полтавщини отримали ноутбуки, завдяки яким батьки новонароджених можуть оформити державну комплексну послугу єМалятко онлайн. Техніку закупила Міжнародна благодійна організація Фонд Східна Європа.

Що зроблено в напрямі підвищення якості надання адміністративних послуг?

Підвищення якості надання адміністративних послуг – ціль закріплена в Стратегії розвитку Полтавської області на 2021-2027 роки. 

В області функціонують 47 центрів надання адміністративних послуг, 52 віддалені робочі місця та 3 територіальні підрозділи. У 23 ЦНАПах можна сплатити адміністративний збір безготівково.

Інший важливий напрям роботи ­­­– реалізація проєкту єМалятко. Державну комплексну послугу єМалятко запроваджено в 30 відділах ДРАЦС, 11 закладах рододопомоги та 19 ЦНАПах. У 2021 році батьки 3789 разів скористалися послугою єМалятко.

У межах програми Мінцифри “Субвенція ЦНАП” 5 громад області отримали кошти, з яких:

· Решетилівська громада – на будівництво нового ЦНАПу (Центру.Дія);

· Глобинська громада – на придбання обладнання для видачі паспортних документів, посвідчення водія та реєстрації транспортних засобів;

· Миргородська громада – на придбання обладнання для видачі посвідчення водія та реєстрації транспортних засобів;

· Пирятинська громада – на придбання обладнання для видачі посвідчення водія та реєстрації транспортних засобів;

· Великорублівська громада – на облаштування меблями та комп’ютерною технікою. 

Торік у Нових Санжарах запрацював перший в області Центр.Дія. Центр збудували в межах програми для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні ULEAD. 

Крім того, торік розпочали свою роботу 2 Центри Дія.Бізнес: у Полтаві та Кременчуці. Дія.Бізенес – це національний проєкт із розвитку підприємництва, ініційований Міністерством цифрової трансформації України.

Реалізація на Полтавщині режиму paperless: що зроблено?

Перехід Полтавщини в режим paperless – одна з цілей, визначених Стратегією розвитку області на 2021-2027 роки.

Наразі усі 74 структурні підрозділи ОДА та РДА працюють у системі електронного документообігу.

Не залишаються осторонь і громади області. 57 із них підключилися до системи електронної взаємодії органів виконавчої влади. Завдяки цьому вони скоротили витрати бюджету та підвищили ефективність й оперативність прийняття управлінських рішень.

84 центри надання адміністративних послуг, їх територіальні підрозділи та віддалені робочі місця забезпечені програмними комплексами авторизації центрів надання адміністративних послуг.

Задля того, щоб жителі області могли декларувати місце проживання онлайн, підключені до Єдиного державного демографічного реєстру усі 60 громад. До речі, з них 36 уже оцифрували 100% інформації про реєстрацію громадян. У планах, що вже через пів року це зроблять всі 60 громад.

Дія.QR – проєкт Мінцифри, який дає змогу організаціям та установам приймати електронні документи. До нього долучилися уже 445 організацій різних форм власності, зокрема:

· 202 заклади освіти;

· 47 ЦНАПів та 52 їх віддалені робочі місця;

· 47 медичних закладів;

· 27 центрів зайнятості;

· 23 комунальні підприємства;

· 18 закладів культури;

· 11 закладів соціального захисту населення;

· 7 готелів;

· 7 департаментів ОДА;

· 2 туристичні агентства;

· 2 суди.

Які плани на 2022 рік, яких змін очікувати жителям Полтавщини?

Насамперед ми продовжимо реалізацію проєктів, які розпочали минулого року. Це підключення закладів соціальної інфраструктури до швидкісного інтернету, розбудова мережі центрів надання адміністративних послуг у громадах із населенням більше ніж 10 тисяч, відкриття нових Центрів.Дія, збільшення потужностей та встановлення додаткових вузлів відеоспостереження в межах проєкту «Безпечна Полтавщина», впровадження електронного документообігу в територіальних громадах, підвищення рівня цифрових навичок серед жителів області, впровадження державних та обласних електронних сервісів, цифровізація освіти, медицини, транспорту й інших галузей.