В історії кожного народу є постаті, які з тих чи інших причин не лише стають уособленням сокровенних національних прагнень, але ще й ідеальними символами народних здобутків, історичної долі, своєрідними зразковими громадянами, що вивищуються над часом. Таких постатей вкрай мало. Проте ще менше з-поміж них тих, кого по-справжньому люблять і шанують незалежно від політичних та ідеологічних завдань часу, зміни культурних епох чи примхливої моди. У культурному іконостасі України вже майже півтора століття беззаперечним моральним авторитетом є Тарас Шевченко. Поет. Художник. Людина, доля якої була й залишається взірцевим прикладом «служіння народу».

З нагоди 200-річчя з дня народження Кобзаря Тараса Григоровича Шевченка в міському краєзнавчому музеї пройшов урочистий захід – заочна подорож  Шевченківськими місцями Полтавщини «На гостини до Шевченка».  На урочистості завітали учні навчальних закладів міста, учасники літературної студії «Слово» при Комсомольському міському територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) «Калина», педагоги, працівники міської бібліотеки, представники ЗМІ.

Відкрила захід начальник відділу культури і туризму Комсомольської міської ради Ірина Іванівна Зеленська, яка привітала присутніх із важливою датою в житті українського народу – 200-літтям Великого Пророка Тараса Григоровича Шевченка, розповіла про заходи, які будуть проходити в місті, запросила молодь до участі.

Про  роль Тараса Шевченка  у просторі й часі розповіла головний спеціаліст сектору з інформаційної і внутрішньої політики виконкому Комсомольської міської ради Гончаренко З.І., наголосивши на тому, що у своїх творчих пошуках Шевченко значно випереджав не лише сучасників-українців, але й, якщо мова про живопис, багатьох провідних художників-європейців. Тому треба прагнути максимально наблизити Шевченкову спадщину та долю до інтересів та доль сучасної молодої людини, показати, як Шевченко не лише, як здається збоку, легко долав соціальні та культурні комплекси бездержавного народу, а й ставав законодавцем мод і володарем дум. Сьогодні технологічні досягнення можна не сприймати, але з ними неможливо не рахуватися: тому мусимо вчитися й трансформуватися, спрощувати, а не ускладнювати молодій людині дорогу до Шевченка та його спадщини.

Про три подорожі Шевченка на Полтавщину розповіла науковий співробітник музею Слівіна М.Ю. Бібліотекар Центральної публічної бібліотеки для дорослих Дудко О.В. запросила на гостини до Євгена Гребінки. Про мальовниче село на Полтавщині Березову Рудку й родину Закревських повідала керівник літературної студії «Слово» при ТЦСО «Калина» Кліменкова С.М. До  маєтку Репніних запросила учитель української мови і літератури Комсомольської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 Роман О.В. Науковий співробітник музею Лямкіна Н.В. розповіла про  Тарасові шляхи до маєтку Лук’яновича. Учитель-методист української мови та літератури НВК ім.Л.І.Бугаєвської Дудчак Л.І. оповіла про легендарну зустріч із Одаркою Муравйовою з Келеберди. Учениця 11-А класу Комсомольської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 Клименко Яна читала напам’ять уривок із «Наймички».

Шанував Тарас Шевченко й народні пісні. Він записував їх, увесь свій вік користувався ними. Можливо тому, і пісні, створені на його вірші, віддаючи найвищу шану таланту поета, вважають народними. На заході Віта Гажала виконала Шевченкові твори  «Утоптала стежечку…», «Нащо мені чорні брови…» , «Бандуристе, орле сизий».

Науковий співробітник музею Слівіна М.Ю., підводячи підсумки зустрічі, наголосила: «Читайте поета-пророка, бо кожне його слово ніби із сьогоднішнього дня. Його твори допоможуть осмислити минуле та зазирнути в майбутнє, відкрити для себе нове в мудрих рядках його творчості».