7 травня делегація з міста Комсомольська у складі міського голови Сергія Супруна, першого заступника міського голови Юрія Мухи, секретаря міської ради Неллі Карпець, депутатів міської ради, працівників виконавчого комітету, підприємців, громадських організацій та місцевих ЗМІ відвідала Диканьку.Традиційно о цій порі безліч екскурсантів мріють потрапити у гоголівські місця – адже саме на початку травня рясно квітне бузковий гай – окраса і гордість диканців. Зачаровує своєю неповторною красою ландшафтний парк „Диканський”, особливо тієї пори, коли захлинаються співами-переливами солов\'ї.
Дві пам\'ятки природи – Бузковий та Ялиновий гаї, що сягають своєю історією ще у дореволюційні часи, розкинулись по обидва береги старовинного Пивоварського ставка. Бузковий гай площею 2 гектари створив князь В.П. Кочубей для своєї хворої доньки Ганни. Сподівався князь вразити доньку дивовижною красою гаю, мав надію на її зцілення. Змучена юна Ганна повеселіла, їй стало краще. Та відцвів бузок, відійшло й життя молодої дівчини... А диво-гай і нині тішить око не тільки диканців, а й гостей цього мальовничого краю.
Улюблене народне гуляння Диканщини – обласне свято „Пісні Бузкового гаю”. Коли пишно зацвіте бузок, з\'їжджаються сюди самодіяльні майстри і професійні колективи з усієї Полтавщини. У містечку майстрів демонструють своє мистецтво художники, різьбярі, народні умільці. А чого тільки немає у кузні коваля Вакули! Разом з дорослими отримують задоволення найменші учасники свята – куштують смачну рибальську юшку, млинці, козацьку кашу, катаються по тихій гладі ставку на човнах, здіймають веселий галас на гойдалках, вболівають на спортивних майданчиках...
Делегація з Комсомольська побувала у історико-краєзнавчому музеї, родинній церкві Кочубеїв - Миколаївській, відвідала родинний склеп князів і завітала у „Шинок” на хуторі Проні. За переказами, саме на цьому хуторі у козака Проня зупинявся М.В. Гоголь під час відвідин України. Комсомольчани отримали багато нових знань з історії рідного краю, ознайомилися зі звичаями та обрядами минувшини, а також взяли на озброєння досвід проведення „зеленого туризму”, який так успішно розвивається на Диканщині.