Із 20 по 24 жовтняв Німеччинів рамках проекту українсько-німецького співробітництва GIZ «Енергоефективність у громадах» відбувся навчальний тренінг для українських фахівців у галузі енергозбереження та енергоефективності. До складу української делегації ввійшла директор департаменту економічного розвитку та ресурсів Ольга Овчиннікова.

 

Метою тренінгу було підвищення знань в області муніципального управління енергією. Під час тренінгу представники українських міст Комсомольська, Миргорода, Дніпропетровська, Кривого Рогу, Луганська, Сєвєродонецька, Полтави та Києва переймали досвід німецьких колег у створенні та функціонуванні системи муніципального енергетичного менеджменту.

Уперше питання енергозбереження в Німеччині гостро постали в 70-х роках минулого сторіччя під час першої енергетичної кризи. За 40 років у німецьких енергоменеджерів накопичився величезний досвід у галузі енергозбереження, яким вони й ділилися з представниками українських громад. Німецькі фахівці на конкретних прикладах доводили дієвість системи енергоменеджменту в забезпеченні життєдіяльності такого великого міста як Мюнхен.

Українська делегація мала нагоду відвідати технічну мерію м.Мюнхен та поспілкуватися з керівником одного з відділів енергоменеджменту. Фахівець докладно розповів про роботу свого відділу та його досягнення у сфері енергетичного менеджменту за 15 років існування відділу.

Енергозбереження у Мюнхені розвивається у двох напрямках: енергозбереження вновому будівництві та енергозбереження в існуючих будівлях. Німці дуже прискіпливо відносяться до цього питання та комплексно підходять до заходів з енергозбереження. Вони надають перевагу комплексній термомодернізації існуючих будівель, а не виконанню окремих робіт, наприклад, із заміни вікон, дверей або утеплення фасадів будівель. Для забезпечення фінансової складової таких високо вартісних робіт у Мюнхені використовують процедуру внутрішнього контрактінгу. Суть її полягає в тому, що балансоутримувач будівлі, а, як правило, це муніципальна структура, отримує з бюджету безпроцентну позику на впровадження проектів з енергозбереження та енергоефективності. Середній термін повернення коштів складає 4,5 роки. Кошти, отримані в результаті економії енергетичних ресурсів, спрямовуються на подальше фінансування внутрішнього контрактінгу. Саме такий комплексний підхід дає суттєвий економічний ефект від впровадження енергозберігаючих заходів.

З метою ознайомлення з німецьким досвідом будівництва та реконструкції будівель з оглядом на енергоефективність українська делегація відвідала мюнхенський будівельно-інформаційний центр та будівельно-технічну виставку, на якій представлені новітні зразки будівельних, оздоблювальних та енергозберігаючих матеріалів, систем зовнішнього та внутрішнього утеплення, приладів опалення та кліматичної техніки.

Наприкінці хочу зазначити, що жодні сучасні матеріали й технології не дадуть максимального енергозберігаючого ефекту, якщо користувачі енергетичних ресурсів не будуть зацікавлені в їх економному використанні. Тому в Німеччині велика увага приділяється зміні споживацької поведінки, оскільки, як вважають німецькі спеціалісти, людей потрібно навчити правильно поводитись з їх «новими» - модернізованими будинками. У середньому це додає 10% економії енергетичних ресурсів. Загалом у Німеччині проводиться широкомасштабна просвітницька кампанія з питань енергоефективності, яка охоплює не лише доросле населення, а й студентів, учнів шкіл та маленьких відвідувачів дитячих садочків. Вважається, що на підприємстві лише зміна споживацької поведінки працівників дозволяє зекономити 10-20% енергії.

Але найбільше у Німеччині вразили навіть не новітні технології та дороги, а люди - привітні та ввічливі, які воліють дотримуватися встановлених правил, дуже трепетно та з повагою відносяться до навколишнього середовища й щиро прагнуть запобігти змінам клімату.

Тож якщо ми хочемо змінити країну та своє життя на краще, чи не варто кожному розпочати з себе?

 

 

Директор департаменту
економічного розвитку та ресурсів О.В.Овчиннікова