Попрощатися із героєм прийшли не лише його родичі та близькі, але й товариші по службі, члени міської спілки ветеранів Афганістану, представники міської влади, жителі Комсомольська. Люди несли вінки та живі квіти. На церемонії прощання були присутні керівництво та бійці військової частини ракетно-артилерійського озброєння № 9930. Згадуючи про майора військові зазначили, що Микола Володимирович був дуже активною, відповідальною людиною, справжнім офіцером.

«У цей скорботний день ми схиляємо голови перед пам’яттю нашого земляка, бойового побратима, справжнього героя, який поклав своє молоде життя у боротьбі з тероризмом, захищаючи мир, свободу, цілісність та єдність нашої держави,» — говорили під час похоронної промови.

Від скорботної музики та жалібного голосіння завмирало серце, а до горла підступав клубок нестерпного болю: «Йому б жити й жити». Це — втрата та біль комсомольчан, українського народу.

Світла пам’ять про героя житиме в наших серцях!