Починаючи з 2001 року, щорічно проводяться розкопки на території нашого міста або поруч із ним. Горішньоплавнівську (Комсомольську) ранньослов\'янських археологічну експедицію (КРАЕ) з 2003 року очолює науковий співробітник відділу археології ранніх слов\'ян і регіональних польових досліджень Київського інституту археології НАН України Юрій Башкатов. У 2005 році КРАЕ під його керівництвом почала проводити розкопки на поселенні Барбара I. З квітня 2016 року на півострові знову працює КРАЕ. Перед нею стоїть досить цікаве завдання: закінчити археологію під будівництво музею під відкритим небом на території Барбари.

Горішньоплавнівська (Комсомольська) ранньослов\'янських експедиція – це результат співпраці Київського інституту археології НАН України та міського історико-краєзнавчого музею за підтримки міської влади та керівництва ВАТ «Полтавський ГЗК». За роки свого існування КРАЕ досліджувала шляхом розкопок кілька поселень, передала в міський історико-краєзнавчий музей понад три тисячі знахідок, деякі з них є рідкісними. Експедиція складається не тільки з професійних археологів. Деякі приїжджають працювати в експедиції в період відпусток або канікул. У цьому році в ній почали працювати лише два професійних археологи, яким періодично допомагали місцеві ентузіасти. На початку липня на допомогу експедиції приїхали 20 студентів Київського педагогічного університету ім. М.Драгоманова. За словами Юрія Башкатова, цей рік особливий. «Уперше роботи експедиції фінансує громадське об\'єднання «Крук», яке створили Ярослав Рибалко та Микола Стахів для того, щоб, врешті-решт, реалізувати проект – будівництво на території Барбари музею під відкритим небом. У 2016 році експедиція почала працювати з квітня і продовжить розкопки до середини серпня. «Тому що під музей під відкритим небом хочемо закінчити археологію. Наступного року є бажання почати будівництво музею під відкритим небом, втілювати в життя проект, задуманий 10 років тому. У Європі вони дуже популярні, і в Україні створено не один. Є перспектива», – пояснив Ю.Башкатов. Він також зазначив, що на перші місяці експедиції запланував роботи, від яких чекає великих результатів. «Ці місця вважалися порожніми. Але ми отримали досить непогану колекцію матеріалів, яка добре вкладається в те, що ми добули в попередні роки, і служить йому хорошим доповненням», – додав керівник експедиції.

Під час нинішніх розкопок на Барбарі знайдені уламки посуду, багато керамічних фрагментів, ніж із металу. Крім того, на одному з розкопів археологи знайшли великий германський будинок. «Зараз ми перевіряємо, але вже на 90% впевнені в цьому. Подібне ми досліджували в 2005 році. Але цей, на відміну від попереднього, має кам\'яне вогнище. Це досить рідкісна річ. Були відкриті вогнища глинобитні, а щоб такі – не було. У 2005 році була лише пляма пропаленого піску на місці вогнища і ніяких конструкцій. А тут близько метра в діаметрі, викладений з каменю, а поруч кілька розвалин керамічних, розбитих на менші», – сказав Ю.Башкатов. «Таке враження, – продовжив науковий співробітник, – що кераміку викладали на місці, можливо по ній ходили, зробили це спеціально. А може вимостили для якихось ремесел або просто підсипали підлогу з якоюсь метою». Поки що робити остаточні висновки передчасно. Але знахідка свідчить про виробництво металу. За словами керівника КРАЕ, матеріали попередніх експедицій вказували на період неоліту, який датується в Україні 5-6 тисячоліттям до нової ери. А також енеоліту, мідно-кам’яне століття. Більшість знахідок все-таки пов\'язані з черняхівської культурою, найяскравішою культурою не тільки України, але і всієї Східної Європи римського часу. Вона охоплює величезну територію, включаючи велику частину сучасної України (за винятком північних районів у лісовій зоні і степових областей Лівобережжя), Молдову, а також східну Румунію і західні частини Курської і Бєлгородської областей Росії.

За матеріалами, отриманими експедиціями в останні кілька років, можна говорити і про період козацтва на цих територіях. Це місце ніколи не було порожнім, і заселялося воно з давніх часів. Наше місто розташоване на перетині двох фізико-географічних зон: лісостепу і степу. У давнину ці поняття мали зовсім інший зміст. Це була межа між осілим і кочовим населенням, між двома способами життя. Зазвичай, у таких місцях розташовані так звані зони, у яких спостерігається змішання різних народів і культур. «За сучасними науковими даними, ми батьківщина всіх слов\'ян, які існують. Велике розселення слов\'ян у VI столітті практично починається з території Правобережної України. Так звана Празька культура, яка є практично основою майже всіх слов\'янських народів, вийшла звідси. У геополітичному сенсі це дуже цікаво. Слов\'янський етнос в Європі найбільший», – підкреслив Юрій Башкатов.