22 листопада — День пам'яті жертв голодоморів та політичних репресій

Дорогі земляки!

Сімдесят п\'ять років тому український народ став жертвою неймовірно страшного злочину. Десятки років ми говорили про цю трагедію тільки пошепки, зі страхом і відчаєм. Нам тлумачили, що в Україні не було голоду, а був неврожай. Нас привчали, що це вигадка, і старанно приховували правду. Але в кожній українській родині, у тому числі й на Полтавщині, знали, що то був великий голод, або, як сьогодні його називають, голодомор. Ця трагедія, спланована і організована радянською державою, у 1932-1933 роках, за підрахунками, забрала життя від семи до десяти мільйонів українців, серед яких третина – діти.

І хоча Комсомольська у ті часи ще не існувало, пам\'ять про страшний голод зберігають живі очевидці навколишніх сіл - Дмитрівки, Келеберди, Григоро-Бригадирівки, чиї свідчення збирають учні Дмитрівської школи. Ми не маємо морального права забувати трагедію, пережиту попередніми поколіннями. Це потрібно для кожного з нас - близьких та родичів тих, котрі відійшли у Вічність. Заради недопущення тоталітаризму у майбутньому, ми не маємо сьогодні права знехтувати уроками минулого. Тільки правда про геноцид і чиста пам\'ять про усіх полеглих звільнить нас від тягара багаторічного замовчування.

Увечері 22 листопада по всій Україні будуть запалені поминальні свічі. Закликаю кожного комсомольчанина, кожну родину приєднатися до всеукраїнської акції, і гідно вшанувати пам\'ять тих, у кого голодом було забрано право жити. Нехай цей світлий вогник зігріє душі загиблих...