Законом № 71-VІІІ від 28 грудня 2014 року внесено зміни до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України. Ці зміни торкнулись і платників фіксованого сільськогосподарського податку. Главу 2 "Фіксований сільськогосподарський податок" (далі – ФСП) виключено з Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – Податковий кодекс, Кодекс).

З 1 січня 2015 року, платники фіксованого сільськогосподарського податку автоматично стають платниками єдиного податку четвертої групи.

Податковим кодексом в статті 292′1 закріплена норма про те, що права власності/користування земельними ділянками, які перебувають у платника ФСП повинні бути оформлені та зареєстровані відповідно до законодавства.

Пунктом 209.6 Податкового кодексу встановлено, сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих  основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, потавлених протягом попередніх 12 послідовних звітних попередніх періодів  сукупно.

Відповідно до п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:

 - загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), – контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

 - звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки – контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки;

 - розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику;

 - відомості (довідку) про наявність земельних ділянок – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

 У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Склад доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки визначено у п.п. 298.8.3 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу.

Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 1 січня базового податкового (звітного) року. Кумулятивне значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель з 1995 року станом на 1 січня 2015 року становить 3,997 (інформація Держземагенства на сайті: http://dazru.gov.ua/usi-novyny.html?view=item&id=109850).

Розмір податку залежить від категорії (типу) земель, їх розташування та у відповідності з пп.293.9 ПКУ становить (у відсотках бази оподаткування):

- для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, а також ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або надані їм у користування, у тому числі на умовах оренди) - 0,45;

 - для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, - 0,27;

 - для багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях) - 0,27;

- для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, - 0,09; - для земель водного фонду - 1,35;

- для ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або надані їм у користування, у тому числі на умовах оренди, - 3.

У відповідності з пп.295.9.2. Податкового кодексу платники єдиного податку четвертої групи сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах:

у I та II кварталі  - 10 відсотків,

у III- кварталі - 50 відсотків,

у IV кварталі - 30 відсотків.

У разі надання сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду в оренду іншому платникові податку, враховують орендовану площу земельних ділянок у своїй декларації. У декларації орендаря така земельна ділянка не враховується.

Єдиний податок перераховують в установлений строк на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки (пп.295.9.8 Податкового кодексу).

Кременчуцька ОДПІ також нагадує, що з 1 січня 2015 року змінився об’єкт оподаткування військовим збором. Відтепер збір буде утримуватися практично з усіх доходів, з яких утримується податок з доходів фізичних осіб.

Отже, якщо сільгосптоваровиробники орендують земельні ділянки у фізичних осіб, то з орендної плати за земельні ділянки (паї), крім ПДФО, утримується військовий збір.

ПРО ВИЗНАЧЕННЯ РОЗМІРУ ОРЕНДНОЇ ПЛАТИ

За змістом підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – Податковий кодекс, Кодекс) плата за землю входить до складу податку на майно та належить до місцевих податків, яка в силу вимог підпункту 14.1.172 пункту 14.1 стаггі 14 цього ж Кодексу є обов’язковим платежом і справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Отже, Податковий кодекс визначив обов'язок й орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136. пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

З метою забезпечення належного виконання платниками податків обов'язку з сплати орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної форми власності Кременчуцька ОДПІ повідомляє, що Верховним Судом України (далі - ВСУ) у постанові від 02.12.2014 №21-274а 14 висловлено правову позицію щодо орендної плати за використання земельних ділянок.

Згідно із правовою позицією ВСУ з 1 січня 2011 року розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншим ніж 3 відсотки, але не більшою 12 відсотків нормативної грошової оцінки землі (п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу). Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 Кодексу).

Іншими словами, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених Кодексом.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що з набранням чинності Податкового кодексу річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати та внесення відповідних змін до договору оренди.

Спеціальний режим оподаткування ПДВ

Згідно із п. 209.10 ст. 209 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) сільськогосподарське підприємство реєструється як суб’єкт спеціального режиму оподаткування з дотриманням правил та у строки, що визначені ст. 183 ПКУ для реєстрації платників податку на додану вартість.

Сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Ця норма діє з урахуванням того, що:

а) для новоутвореного сільськогосподарського підприємства, зареєстрованого як суб’єкт господарювання, який провадить господарську діяльність менше ніж 12 календарних місяців, така питома вага сільськогосподарських товарів/послуг розраховується за наслідками кожного окремого звітного податкового періоду;

б) з метою розрахунку такої питомої ваги до складу основної діяльності сільськогосподарського підприємства не включаються оподатковувані операції з постачання основних фондів, що перебували у складі його основних фондів не менше ніж 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, якщо такі операції не були постійними і не становили окремої підприємницької діяльності.

У реєстрі суб’єктів спеціального режиму оподаткування, крім відомостей, передбачених для реєстрації платників податку на додану вартість на загальних підставах, повинен міститися перелік видів діяльності такого сільськогосподарського підприємства, на які поширюється дія спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, та дата внесення запису про такі види діяльності.

Відповідно до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвержденого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 заява про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб’єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість за формою №1-РС (додаток 8) має бути подана сільськогосподарським підприємством до контролюючого органу не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого така особа бажає перейти на застосування спеціального режиму оподаткування, та у місяці, який передує початку такого податкового періоду. Заява за формою          №1-РС має містити виключний перелік видів економічної діяльності сільськогосподарського підприємства, відомості щодо яких включені до Єдиного державного реєстру та які підпадають під дію спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства та визначені ст. 209 ПКУ.

На які цілі сільськогосподарські підприємства, які обрали спеціальний режим оподаткування, можуть використовувати суми ПДВ, що акумульовані на спецрахунку?

Відповідно до п.209.2 ст.209 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

До виробничих факторів згідно із пп.209.15.1 п.209.15 ст.209 ПКУ належать:

а) товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.

б) послуги, супутні постачанню сільськогосподарського товару, який вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку:

сіяння та саджання рослин, збирання врожаю, його брикетування чи складування, проведення інших польових робіт, включаючи внесення добрив та засобів захисту рослин;

пакування та підготовка до продажу, у тому числі сушіння, очищення, розмелювання, дезінфекція та силосування сільськогосподарської продукції (01.41.0 КВЕД);

зберігання сільськогосподарської продукції;

вирощування, розведення, відгодівля та забій свійських сільськогосподарських тварин, застосування засобів захисту тварин, проведення протиепізоотичних заходів;

отримання послуг з використання сільськогосподарської техніки, крім отримання її у фінансову оренду (лізинг);

отримання послуг, супутніх веденню сільськогосподарської діяльності, а саме з питань оподаткування, бухгалтерської звітності та обліку, організації внутрішнього виробничого управління (74.14.0 КВЕД);

знищення бур’яну та шкідливих комах, оброблення посівів і сільськогосподарських площ засобами захисту рослин, а також використання засобів захисту тварин;

експлуатація меліоративних зрошувальних та осушувальних систем для посівних площ і сільськогосподарських угідь;

розділ м’яса для товарної кондиції.

Податкова звітність з ПДВ у 2015 році подається виключно в електронній формі.

Законом України від 28.12.2014р. №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 1 січня 2015 року, запроваджено нові правила електронного адміністрування ПДВ.

Згідно з вимогами вказаного Закону, починаючи з першого звітного періоду 2015 року (січень, І квартал), звітність з ПДВ подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками податків на додану вартість з дотриманням вимоги, реєстрації електронного підпису у порядку, визначеному пунктом 49.4 Податкового кодексу.

Система електронного адміністрування ПДВ впроваджується поетапно:

- з 1 січня до 1 липня 2015 - в тестовому режимі;

- з 1 липня 2015 року - на постійній основі.

Суть електронного ПДВ полягає в запровадженні електронного рахунку в системі адміністрування податку на додану вартість.

Електронний рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ – це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунку в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з цього податку.

Для кожного платника податку Казначейством відкрито один електронний рахунок. Відкриття та обслуговування електронних рахунків Казначейством здійснюється на безоплатній основі, а інформацію про рух коштів на електронних рахунках надає Державна фіскальна служба України за відповідним запитом платника рахунку також безкоштовно і без обмеження у часі і кількості запитів.

Датою початку використання електронного рахунку є 1 лютого 2015 року.

Протягом дії системи електронного адміністрування ПДВ в тестовому режимі платники податку самостійно зараховують на вказані електронні рахунки кошти з власних поточних рахунків, відкритих в банківських установах, у сумах, необхідних для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з цього податку, задекларованих ними в податковій звітності з ПДВ.

З 1 липня 2015 на зазначені рахунки платники податку зараховують також кошти у сумах, необхідних для збільшення розміру суми, яка надасть право реєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні/розрахунки коригування.

Поповнення електронного рахунку платника ПДВ за рахунок інших джерел, наприклад, з поточних рахунків інших осіб, не передбачено.

Перерахування коштів з електронного рахунку платника до бюджету здійснюється Казначейством автоматично на підставі реєстру платників ПДВ, який також автоматично формується ДФС та надсилається Казначейству.

Зверніть увагу на особливості формування та реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних в період тестового режиму.

З 1 лютого 2015 обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягатимуть всі податкові накладні, сформовані за операціями, датованими 1-м лютого 2015 року, в тому числі податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування, а також податкові накладні, які не надаються покупцю, незалежно від суми ПДВ, зазначеної в такій податковій накладній. Розрахунок коригування до таких податкових накладних також обов'язково реєструється в Єдиному реєстрі.

Починаючи з першого звітного періоду 2015 року (січень/І квартал) податкова звітність з ПДВ подається до контролюючого органу всіма платниками податку виключно в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб.

Для подання звітності в електронному вигляді необхідно звернутися до пункту реєстрації користувачів Акредитованого центру сертифікації ключів ДФС України який діє за адресою: м. Кременчук вул. Жовтнева, б. 43, кім. 205. для безкоштовного оформлення електронних ключів.

Сплата ПДВ до бюджету за звітний період грудень 2014 р., січень 2015/IV квартал 2014 року здійснюватиметься платником податку зі свого поточного рахунку безпосередньо на бюджетні рахунки, а за звітні податкові періоди починаючи з лютого 2015 р./І квартал 2015 року - з рахунку системи електронного адміністрування ПДВ у порядку, визначеному   п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу.

 Зверніть увагу  на те, що розрахунки з бюджетом після 1 лютого 2015 з поданням уточнюючих розрахунків, сплата податкових зобов’язань визначених контролюючим органом, та сплата штрафних санкцій та пені здійснюються платником податку не з електронного рахунку платника, а з його поточного рахунку.

Інформаційно-комунікаційний відділ

Кременчуцької ОДПІ